День вшанування учасників бойових дій на території інших держав Сьогодні в Україні День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, встановлений згідно з Указом Президента від 11 лютого 2004 року.
1:
Ця дата вибрана не випадково: 15 лютого 1989 року завершилась радянська військова інтервенція в Афганістані. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 – не повернулися до своїх домівок.
Окрім афганської, за часів СРСР, українські військові брали участь і в інших локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав - вони виконували «інтернаціональний» обов’язок в Угорщині, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку, на Кубі та в інших «гарячих» точках.
Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками миротворчих місій під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року понад 44 тисячі військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях та місіях у різних регіонах планети.
Від самого початку війни на сході України тисячі ветеранів, насамперед «афганців», виступили на захист рідної землі. Нині вони проходять службу у складі Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ та інших силових підрозділах.
Цього дня зазвичай відбувається низка урочистих заходів і церемоній – покладання квітів до пам’ятних знаків, проведення мітингів-реквіємів, зустрічей з учасниками бойових дій. У храмах і монастирях правититимуть панахиди по загиблих та померлих учасників бойових дій на території інших держав.
__________________ Don't trouble trouble until trouble troubles you
Десяті роковини розстрілів на Майдані: протистояння у фото
В Україні – десяті роковини трагічних подій на столичному Майдані Незалежності, коли загинули перші герої спротиву російській агресії. Цьогоріч День пам’яті Героїв Небесної сотні проходить під гаслом "Залишаємося гідними своїх героїв".
Укрінформ підготував добірку світлин своїх фотокореспондентів, які фіксували перебіг подій на Майдані із 18 по 20 лютого 2014 року. Саме в ці дні під час Революції гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло піка.
.:
Тоді від рук силовиків загинули найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної сотні. Ними стали всі активісти, які віддали свої життя за свободу України під час Революції гідності.
Формування пантеону Героїв Небесної сотні розпочалося зі смертей Сергія Нігояна, Романа Сеника та Михайла Жизневського, які загинули внаслідок силового протистояння на вулиці Грушевського 22 січня, та Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні так звані тітушки, побили і покинули без одягу в лісосмузі поблизу Києва.
Трагічного дня 18 лютого з боку Інститутської "Беркут" і міліція повністю оточили урядовий квартал у Києві, великими вантажівками перекрили вулицю Грушевського. Але активістам, чисельність яких становила не менш як 10 тисяч осіб, вдалося прорвати один із міліцейських кордонів на перетині вулиць Грушевського і Кріпосного провулка. Після цього підтягнувся "Беркут", було чутно постріли петард. На Грушевського підпалили шини.
На Інститутській, Грушевського, Кріпосному провулку та у Маріїнському парку загинули 10 людей, понад 500 отримали поранення.
Проти мітингувальників застосовували важку бронетехніку, водомети й БТРи, розпочався штурм Майдану. Загорівся Будинок профспілок, де в той час розташовувався штаб євромайданівців і перебували поранені.
19 лютого під час спроби силового розгону мітингувальників загинуло 16 осіб, тілесні ушкодження отримали 206 осіб.
20 лютого правоохоронці стріляли з вогнепальної зброї на ураження. У результаті загинули 49 осіб та 157 отримали тілесні ушкодження. Вогнепальні поранення були у 68 осіб.
Наймолодшим героєм Небесної сотні став 18-річний Назарій Войтович, родом із Тернополя. Загалом у цьому списку – 108 людей, 105 Героїв Небесної сотні посмертно отримали звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.
17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.
Герої Небесної сотні змінили перебіг історії нашої країни й показали світові, що українці готові боротися за свою волю. І це протистояння з російським агресором в активній фазі триває вже десять років на фронті.
Скрытый текст (вы должны войти под своим логином или зарегистрироваться и иметь 1 сообщение(ий)):
У вас нет прав чтобы видеть скрытый текст, содержащейся здесь.
Померла відома українська актриса, зірка фільмів «За двома зайцями» і "Весілля в Малинівці"
У неділю, 25 лютого, стало відомо про смерть заслуженої артистки України Людмили Алфімової. Вона зіграла в культових фільмах "За двома зайцями" і "Весілля в Малинівці".
Про це повідомляє УНІАН.
1:
На офіційній сторінці у Facebook Тульчинської районної державної адміністрації повідомляється, що Алфімової не стало ще 22 лютого. Вона померла у віці 88 років у Вінницькій області в селі Печера.
"Сьогодні померла Людмила Іванівна Алфімова. З 1993 року по теперішній час Людмила Іванівна проживала в селі Печера Шпиківської громади. Їй було 88 років. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким, поділяємо скорботу всіх, хто знав або працював із Людмилою Іванівною! Світла пам'ять!" - йдеться в повідомленні.
Причина смерті невідома.
Що відомо про Людмилу Алфімову
За всю свою тривалу кар'єру Людмила Іванівна знялася в понад 40 фільмах, а озвучила близько 170.
У неї є двоє дітей - Єлизавета та Олена. Їх актриса народила від військового льотчика Фелікса Алфімова. Однак пізніше зірка познайомилася з головою колгоспу Іваном Кальницьким. Вони почали зустрічатися, але розписалися тільки через 20 років від дня першої зустрічі, після смерті дружини Кальницького. Спільних дітей у них не було.
У 2006 році Кальницький помер. Після цього Алфімова більше не виходила заміж.